«Рівне — рідне для нових рівнян» — історії про дім, людей і підтримку

«Ми тепер кажемо, що йдемо додому», — саме так про Рівне говорять внутрішньо переміщені особи із Донеччини, які через війну втратили фактично все, що нажили, а нині обрали своїм домом наше місто.

Їхні історії — про пережите, про непростий шлях адаптації, але водночас — про людей, які підтримали, про місто, яке прийняло, і про нове житло, яке поступово стало рідним. Стримати сліз багатьом було просто неможливо.

З нагоди Дня міста Рівне сьогодні, 28 серпня, у Центрі життєстійкості м. Рівне відбулася презентація фільму «Рівне — рідне для нових рівнян».

Його створили спільно Департамент соціальної та ветеранської політики, ГО «Центр інтеграції», КУ «Агенція розвитку Рівного» за підтримки Рівненської міської ради.

Директор Департаменту соціальної та ветеранської політики Олена Петрик наголосила, що внутрішньо переміщені особи, які проживають у Рівненській міській територіальній громаді, мають відчувати всебічну підтримку та просте людське ставлення — увагу, розуміння й готовність бути поруч. Вона побажала новим рівнянам сили, витримки та бажання жити, розвиватися і будувати своє майбутнє у нашій громаді.

Олена Петрик вручила подяки жителям з різних регіонів України, а нині мешканцям нашої громади, які долучилися до створення стрічки, розповіли свої історії, поділилися враженнями від Рівного, людей, які їх оточують.

Подяку від виконавчого комітету Рівненської міської ради отримала і голова студмістечка РДГУ Віра Бабак, яка від початку повномасштабного вторгнення прийняла на поселення майже 3 тисячі людей. Багато з тих, хто оселився у гуртожитках, живуть там і сьогодні — стали сусідами, друзями, а з часом фактично однією родиною. І донині вдячні за її велике серце, людяність і турботу.

На презентацію також завітали заступник голови Рівненської ОДА Людмила Шатковська, староста селища Квасилів Віта Кисільова, представники громадських організацій, які опікуються внутрішньо переміщеними особами.

Позитивних емоцій присутнім подарував багатоголосий спів аматорського хору «Надвечір’я» Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Рівного.

Бо Рівне — це не лише вулиці, будинки й місця. Це люди. Це прийняття. Це підтримка. Це відчуття, що ти — вдома.

І нехай для кожного, хто знайшов тут прихисток, Рівне справді стане рідним.

Підтримка буде. Турбота буде. Бо Рівне — рідне.