Запобігання та протидія домашньому насильству

Поняття домашнього насильства та його види

        Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь

 

Кримінальним Кодексом України домашнє насильство визначене як умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

Виділяють чотири форми домашнього насильства:

  1. Економічне насильство– форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

                               Прояви:

умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів

залишення без догляду чи піклування

заборона працювати, примушування до праці

перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації

заборона навчатися

  1. Психологічне насильство– форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.

                               Прояви:

приниження, переслідування, залякування

діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи

словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб

контроль у репродуктивній сфері

дії, що завдали шкоди психічному здоров’ю особи

  1. Сексуальне насильство– форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.

                            Прояви:

 примушування до статевого акту

проникнення в тіло людини без її згоди

примусові пестощі без проникнення у тіло

примушування до зайняття проституцією

примушування до перегляду порнографії

  1. Фізичне насильство– форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

                             Прояви:

заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості

ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання

ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані

залишення в небезпеці

незаконне позбавлення волі

Постраждалими від домашнього насильства можуть бути: 

  • подружжя;
  • колишнє подружжя;
  • наречені;
  • мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя);
  • особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти;
  • особи, які мають спільну дитину (дітей);
  • батьки (мати, батько) і дитина (діти);
  • дід (баба) та онук (онука);
  • прадід (прабаба) та правнук (правнучка);
  • вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка);
  • рідні брати і сестри;
  • інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука);
  • діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими;
  • опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням;
  • прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя.

Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, за умови спільного проживання.

Постраждала особа має право на

  •  Дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства;
  •  Звернення особисто або через свого представника до суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
  •  Отримання повної та вичерпної інформації від суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про свої права і соціальні послуги, медичну, соціальну, психологічну допомогу, якими вона може скористатися;
  •  Повагу до честі та гідності, уважне та гуманне ставлення з боку суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
  •  Конфіденційність інформації особистого характеру, яка стала відома суб’єктам, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, під час роботи з постраждалою особою, та захист персональних даних;
  •  Безоплатне отримання відповідно до законодавства соціальних послуг, медичної, соціальної та психологічної допомоги відповідно до її потреб;
  •  Безоплатну правову допомогу у порядку, встановленому Законом України “Про безоплатну правову допомогу”;
  •  Вибір спеціаліста за статтю (за можливості);
  •  Відшкодування кривдниками завданих матеріальних збитків і шкоди, заподіяної фізичному та психічному здоров’ю, у порядку, визначеному законодавством;
  •  Звернення до правоохоронних органів і суду з метою притягнення кривдників до відповідальності, застосування до них спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству;
  •  Своєчасне отримання інформації про остаточні рішення суду та процесуальні рішення правоохоронних органів, пов’язані з розглядом факту вчинення стосовно неї домашнього насильства, у тому числі пов’язані з ізоляцією кривдника або його звільненням;
  •  Інші права, передбачені законодавством у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, а також міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.

Суб’єкти, які здійснюють заходи у сфері протидії домашньому насильству

Закон України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” у своїх нормах чітко визначає перелік суб`єктів, які наділені відповідними повноваженнями для захисту осіб, які постраждали від домашнього насильства.

 Органи Національної поліції

До повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать:

  • виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них;
  • прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України;
  • інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися;
  • винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників;
  • взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством;
  • здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії;
  • анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством;
  • взаємодія з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
  • звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Важливим є той факт, що поліцейські можуть проникати до житла особи без вмотивованого рішення суду в невідкладних випадках, пов’язаних із припиненням вчинюваного акту домашнього насильства, у разі безпосередньої небезпеки для життя чи здоров’я постраждалої особи.

Органи управління освіти, навчальні заклади та установи системи освіти

Органи управління освітою:

До повноважень органів управління освітою у сфері запобігання та протидії домашньому насильству відповідно до компетенції належать:

  • забезпечення підготовки фахівців відповідної кваліфікації та галузі знань з метою належного виконання ними функцій із запобігання та протидії домашньому насильству;
  • забезпечення впровадження в навчально-виховний процес на всіх освітніх рівнях, у тому числі включення до навчальних програм і планів, питань запобігання та протидії домашньому насильству;
  • забезпечення включення до освітньо-професійних програм під час встановлення державних стандартів освіти питань запобігання та протидії домашньому насильству;
  • участь у підготовці (перепідготовці, підвищенні кваліфікації) фахівців, які представляють суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
  • забезпечення включення до навчальних та виховних програм питань запобігання та протидії домашньому насильству;
  • методичне забезпечення навчальних закладів з питань запобігання та протидії домашньому насильству;
  • звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Навчальні заклади та установи системи освіти

Навчальні заклади та установи системи освіти під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:

  • проводять з учасниками навчально-виховного процесу виховну роботу із запобігання та протидії домашньому насильству;
  • повідомляють не пізніше однієї доби службу у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України у разі виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень;
  • проводять інформаційно-просвітницькі заходи з учасниками навчально-виховного процесу з питань запобігання та протидії домашньому насильству, у тому числі стосовно дітей та за участю дітей, приділяючи особливу увагу формуванню небайдужого ставлення учнів до постраждалих дітей, усвідомлення необхідності невідкладного інформування вчителів про випадки домашнього насильства, що стали їм відомі, повідомлення про такі випадки до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;
  • організовують роботу практичного психолога та/або соціального педагога з постраждалими дітьми;
  • звітують центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Органи, установи і заклади охорони здоров`я

Органи охорони здоров`я

До повноважень органів охорони здоров’я у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать:

  • розроблення та затвердження стандарту надання медичної допомоги постраждалим особам або особам, які ймовірно постраждали від домашнього насильства;
  • затвердження порядку проведення та документування результатів медичного обстеження постраждалих осіб;
  • методичне забезпечення установ і закладів охорони здоров’я з питань запобігання та протидії домашньому насильству;
  • звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
  • повідомляють уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про виявлення ушкоджень, що могли виникнути внаслідок вчинення домашнього насильства, а в разі виявлення ушкоджень у дитини – також службу у справах дітей;
  • у разі виявлення тілесних ушкоджень забезпечують в установленому порядку проведення медичного обстеження постраждалих осіб;
  • у разі виявлення ушкоджень сексуального характеру направляють постраждалих осіб на тестування на ВІЛ-інфекцію;
  • надають медичну допомогу постраждалим особам з урахуванням індивідуальних потреб;
  • інформують постраждалих осіб про заходи та соціальні послуги, якими вони можуть скористатися;
  • звітують центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб

Загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб у межах своїх повноважень здійснюють:

  • прийом і розгляд заяв від постраждалих осіб або їхніх представників про отримання допомоги, зокрема соціальних послуг для осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах;
  • інформування місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, уповноважених підрозділів органів Національної поліції України про виявлення фактів домашнього насильства за наявності добровільної поінформованої згоди постраждалих осіб, крім випадків вчинення насильства стосовно дітей та недієздатних осіб або виявлення актів насильства кримінального характеру, коли така згода не вимагається; у разі виявлення факту домашнього насильства стосовно дитини – інформування не пізніше однієї доби служби у справах дітей та уповноважених підрозділів органів Національної поліції України;
  • оцінку потреб постраждалих осіб;
  • надання постраждалим особам повної та вичерпної інформації про їхні права і можливості отримання ними дієвої допомоги;
  • надання відповідно до компетенції постраждалим особам соціальних послуг, медичної, соціальної, психологічної допомоги на безоплатній основі, сприяння наданню правової допомоги, а також забезпечення тимчасового притулку для таких осіб та їхніх дітей у порядку, передбаченому законодавством;
  • інформування в установленому законодавством порядку місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування про осіб, яким надавалася допомога, та про результати її надання.

Спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству

  1. Терміновий заборонний припис стосовно кривдника.
  2. Обмежувальний припис стосовно кривдника.
  3. Проведення профілактичної роботи щодо кривдника, який вчинив домашнє насильство.
  4. Направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

 

  1. Сімейний кодекс України.
  2. Кримінальний кодекс України.
  3. Кримінальний процесуальний кодекс України.
  4. Кодекс України про адміністративні правопорушення.
  5. Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
  6. Закон України «Про охорону дитинства».
  7. Закон України «Про органи і службу у справах дітей та спеціальні установи для дітей».
  8. Закон України «Про соціальну роботу з сім»ями, дітьми та молоддю».
  9. Закон України «Про Національну поліцію».
  10. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 658 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі». https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2018-%D0%BF#Text
  11. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 654 «Про затвердження Типового положення про мобільну бригаду соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та / або насильства за ознакою статі».
  12. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 655 «Про затвердження Типового положення про притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та / або насильства за ознакою статі».
  13. Постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2019 № 234 «Про затвердження Порядку формування, ведення та доступу до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі».
  14. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 824 «Про затвердження типових положень про денний центр соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, та спеціалізовану службу первинного соціально-психологічного консультування осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі».
  15. Постанова Кабінету Міністрів України від 24.02.2021 № 145 «Питання Державної соціальної програми запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на період до 2025 року».
  16. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.10.2018 № 728-р «Про схвалення Концепції Державної соціальної програми запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на період до 2025 року».
  17. Наказ Міністерства соціальної політики від 01.10.2018 № 1434 «Про затвердження Типової програма для кривдників».
  18. Наказ Міністерства соціальної політики від 13.10.2021 № 587 «Про затвердження Типової програма для постраждалих осіб».
  19. Наказ Міністерства соціальної політики від 11.12.2018 № 1852 «Про утворення Державної установи „Кол-центр Міністерства соціальної політики України з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей».
  20. Наказ Міністерства соціальної політики від 02.07.2019 № 1037 «Про затвердження форм документів, із яких формується особова справа постраждалої особи, влаштованої до притулку для осіб, які постраждали від домашнього насильства та / або насильства за ознакою статі».
  21. Наказ Міністерства соціальної політики від 30.11.2020 № 787 «Про затвердження Методики визначення потреб територіальних громад у створенні спеціалізованих служб підтримки постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі».
  22. Спільний наказ Міністерства соціальної політики та МВС від 13.03.2019 № 369/180 «Про затвердження Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства».
  23. Наказ Міністерства освіти та науки від 22.05.2018 № 509 «Положення про психологічну службу».
  24. Наказ Міністерства освіти та науки від 02.10.2018 № 1047 «Методичні рекомендації щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників з іншими органами та службами».
  25. Наказ Міністерства охорони здоров’я від 01.02.2019 № 278 «Про затвердження Порядку проведення та документування результатів медичного обстеження постраждалих осіб від домашнього насильства або осіб, які ймовірно постраждали від домашнього насильства, та надання їм медичної допомоги».
  26. Наказ МВС від 01.08.2018 № 654 «Про затвердження Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника».
  27. Наказ МВС від 25.02.2019 № 124 «Про затвердження Порядку взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника уповноваженим підрозділом органу Національної поліції України».

Програма запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та торгівлі людьми в Рівненській міській територіальній громаді на 2022-2026 роки

  1. Конвенція про захист цивільного населення під час війни.
  2. Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами.
  3. Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства.

 

 Якщо випадки домашнього насильства вже мали місце, в такому випадку Ви маєте бути готові протистояти наступним актам насильства, для цього слід:

  • розповісти про насильство тим, хто може допомогти;
  • продумати дії на випадок повторного насильства;
  • визначити місце, куди можна піти у випадку загрози насильства;
  • домовитися із сусідами, щоб вони викликали поліцію, якщо почують крики з квартири;
  • у безпечному, але доступному місці заховати документи, певну суму грошей, книжку з номерами телефонів, інші важливі папери, певний одяг та необхідні ліки;
  • унеможливити доступ до інформації про місце перебування потерпілої особи;
  • визначити, що саме з цінних речей слід забрати з дому;
  • заздалегідь знайти номери телефонів місцевих служб, які можуть надати необхідну підтримку.

Якщо Ви опинилися в ситуації домашнього насильства або стали його свідком, телефонуйте:

Назва Контакти
Поліція, екстрений номер виклику поліції (повідомити про злочин чи правопорушення) 102
Гаряча лінія Національної поліції України 0-800-500-202
Урядова гаряча лінія 15-45
Національна гаряча лінія з протидії домашньому та гендерно зумовленому насильству 15-47 (з мобільного чи стаціонарного телефону)
Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації

 

Короткий номер з мобільного

0-800-500-335

(безкоштовно зі стаціонарного або мобільного телефонів)

 

116-123 (цілодобово, безкоштовно, анонімно та конфіденційно)

Національна дитяча «гаряча лінія» 0-800-500-225 (безкоштовно зі стаціонарного телефону, анонімно та конфіденційно)

116-111 (з мобільного телефону)

(пн ‒ пт з 12.00 до 20.00, сб з 12.00 до 16.00)

Медична допомога постраждалим особам

Назва Контакти
Екстрена медична допомога 103

 

Безоплатна правова допомога

Назва Контакти
Єдиний телефонний номер надання безоплатної правової допомоги 0-800-213-103 (цілодобово)
Рівненський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги м. Рівне, вул. Кавказька, 7

тел. 620788.

 

 Соціально-психологічна допомога

Назва Контакти
Рівненській міський центр соціальних служб м. Рівне, вул. Шевченка, 45

тел. 26-17-82

Мобільна бригада соціально – психологічної допомоги постраждалим від домашнього насильства 0965694950
Мобільна бригада соціально – психологічної допомоги постраждалим від домашнього насильства 0950332009

0960332009

КЗ «Рівненський центр соціально – психологічної допомоги» Рівненської обласної ради м. Рівне, вул. Будівельників, 1

тел. 67-14-47

КЗ «Денний центр соціально – психологічної допомоги» Рівненської обласної ради м. Рівне, вул. Василя Червонія, 29

тел. 46-05-47, 0978850419

Громадська організація «Ангели життя» м. Рівне, вул. Паркова, 4А

тел. 0677022010

Громадська організація «Центр підтримки громадських ініціатив «Чайка» м. Рівне, вул. Д.Галицького, 19, оф.215

тел. 0961265258

 

Особа, яка постраждала від домашнього насильства, може звернутися до відповідального структурного підрозділу в Рівненській міській територіальній громаді – Департамент соціальної політики Рівненської міської ради, м. Рівне, вул. Соборна, 12, тел. 0671170269

 

 

При Рівненському міському центрі соціальних служб створена та функціонує Мобільна бригада соціально – психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі (наказ директора Рівненського міського центру соціальних служб від 06.02.2023 № 16).

До складу мобільної бригади входить 6 фахівців соціальної роботи.

Метою діяльності Мобільної бригади є:

надання соціально – психологічної допомоги постраждалим особам, зокрема соціальних послуг з консультування, кризового та екстреного втручання, соціальної профілактики відповідно до їх потреб.

Основними завданнями Мобільної бригади є:

  • надання психологічної допомоги постраждалим особам; реагування та надання соціально
  • психологічної допомоги постраждалим особам, які потребують термінової допомоги, зокрема шляхом кризового та екстреного втручання,
  • інформування постраждалих осіб щодо (медичних, соціальних, психологічних, правових тощо), які вони можуть отримати для подолання наслідків насильства, та щодо надавачів таких послуг,
  • роз’яснення постраждалим їх прав, визначених законом, можливостей отримання допомоги від суб’єктів та доцільності її отримання,
  • провадження інформаційно просвітницької діяльності ( у тому числі розповсюдження серед населення відповідних інформаційних матеріалів) щодо форм, проявів та наслідків насильства,
  • формування нетерпимого ставлення громадян до цих явищ.

Графік роботи мобільної бригади:

Понеділок – четвер  08.00 до 17.15

П’ятниця  08.00 до 16.00

Обідня перерва  13.00 до 14.00

Субота та неділя – вихідні.

 Мобільна бригада приймає та опрацьовує виклики за телефоном: 0965694950

      У вихідні, святкові та неробочі дні постраждалі від домашнього насильства можуть звернутися за допомогою, зателефонувавши до поліції за номером 102.

         У Рівному з січня 2023 року розпочала роботу Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги постраждалим від домашнього насильства.

         Працює Мобільна бригада при Комунальному закладі «Денний центр соціально-психологічної допомоги» Рівненської обласної ради.

         Психолог та фахівець соціальної роботи приїжджають безпосередньо до місця проживання або перебування людини й одразу надають соціально-психологічну підтримку.

Бригада соціально-психологічної допомоги також інформує постраждалих про наявні медичні, юридичні послуги та про можливість поселення у безпечне місце.

Після надання психологічної допомоги постраждалих запрошують у Денний центр соціально-психологічної допомоги на подальшого тривалого подолання наслідків насильства.

Фахівці мобільної бригади приймають та опрацьовують виклики

з понеділка по п’ятницю з 8:00 до 19:00

у вихідні — з 10:00 до 17:00.

Викликати мобільну бригаду за місцем проживання або перебування чи отримати коротку консультацію й інформаційну підтримку можна за телефоном:

095 033 20 09 або ж звернутися за адресою Центру: Рівне, вул. Василя Червонія, 29.

 

 

 

 

В Рівненській міській територіальній громаді розпорядженням міського голови утворена Координаційна рада з питань сім’ї, рівності за ознакою статі, демографічного розвитку, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та торгівлі людьми 

РМГ від 03.04.2023 № 338-р https://rivnerada.gov.ua/public-services/view-document/47495

РМГ від 18.04.2023 № 389-р https://rivnerada.gov.ua/public-services/view-document/47545

Основними завданнями Координаційної ради є

 – розроблення і схвалення плану спільних дій зі стратегічної розбудови системи запобігання та протидії домашньому насильству в Рівненській міській територіальній громаді;

– координація взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері з питань сім’ї, гендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та торгівлі людьми (далі –  Суб’єкти) щодо розподілу обов’язків для оперативного реагування та своєчасного виявлення випадків домашнього насильства, насильства за ознакою статі та торгівлі людьми в Рівненській міській територіальній громаді;

– визначення стану, причин і передумов поширення насильства;

– підвищення рівня поінформованості населення про форми, прояви, причини та наслідки насильства;

– сприяння розумінню суспільством природи насильства, його непропорційного впливу на жінок і чоловіків, зокрема на осіб з інвалідністю, вагітних жінок, дітей, недієздатних осіб, осіб похилого віку;

– формування в суспільстві нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед дітей, усвідомлення насильства як порушення прав людини;

– викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються;

– заохочення всіх членів суспільства, насамперед чоловіків, до активного сприяння запобіганню насильства;

– розгляд питань, що потребують координації діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, на які покладено обов’язки з питань сім’ї, гендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та  торгівлі людьми.

 

 

 

 

Безкоштовна, анонімна та цілодобова лінія психологічної підтримки чоловіків

      В Україні розпочала роботу безкоштовна анонімна та цілодобова лінія психологічної підтримки для чоловіків http://2345.in.ua. Вона покликана допомогти чоловікам стабілізувати свій емоційний стан, знайти внутрішні ресурси для виходу зі складних ситуацій та усвідомити проблемні аспекти поведінки.

Номер 2345 (для абонентів Lifecell та Vodafone) та 067-752-23-45 (для абонентів Київстар) працюють цілодобово, будь-які персональні дані не зберігатимуться. Фахівці ліній допоможуть у розв’язанні будь-яких питань, які стосуються проблем на роботі чи у стосунках, переживаннях, допоможуть контролювати гнів та агресію тощо.

Робота гарячої лінії забезпечується UNFPA у співпраці з ГО “Інноваційні соціальні рішення” у межах проєкту “EMBRACE: Посилення національних і регіональних механізмів побудови адаптивної, підзвітної та економічно ефективної системи протидії та запобігання гендерно зумовленому насильству”. Її запуск став можливо завдяки фінансовій підтримці уряду Великої Британії.

КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ